На главную страницу 

Рубрикатор

ВАШ ВОПРОС ВСЕ ОТВЕТЫ СЕКСОЛОГА

Самое важное, чему научился Человек - это любить Женщину и поклоняться её красоте! Джек Лондон.

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ”Я УКРАЇНИ

ЦЕНТРАЛЬНИЙ МЕТОДИЧНИЙ КАБІНЕТ З ВИЩОЇ МЕДИЧНОЇ ОСВІТИ

ПОГОДЖЕНО: Директор Центрального Методичного кабінету з вищої медичної освіти МОЗ України І.С.ВІТЕНКО 1998 р.

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. О.О.БОГОМОЛЬЦЯ

ЗАТВЕРДЖУЮ: Ректор Національного медичного Університету ім. О.О.Богомольця

Є.Г.ГОНЧАРУК . 1998 р.

НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

З В И Б І Р К О В О Ї Д И С Ц И П Л І Н И

“ С Е К С О Л О Г І Я ”

ДЛЯ СТУДЕНТІВ 4-5 КУРСІВ МЕДИЧНИХ І СТОМАТОЛОГІЧНИХ ФАКУЛЬТЕТІВ

К И Ї В 1998 рік

Програма створена на кафедрі психіатрії та медичної психології Національного медичного університету:

Виклидач курсу “Сексологія” - доцент, к.м.н. СЕЛЮКОВ Георгій Іванович

РЕЦЕНЗЕНТИ:

1.Заст.дир.Науково-дослідного інституту загальної та судової психіатрії, к.м.н. ЖАБОКРИЦЬКИЙ А.М.

2. Доцент кафедри психіатріїї Київскої Медичної Академії післядипломної освіти, к.м.н. ОЛІЙНИК А.В.

Програма схвалена Цикловою Методичною Комісією з терапевтичних дисциплін НМУ 12 травня 1998 р. Протокол №-27

Центральною Методичною Комісією НМУ 25 травня 1998 року, протокол №-12

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Життя людини зумовлено поєднанням двох рівнів - біологічного і соціального та відбувається у різних сферах: професійна праця, суспільна діяльність, сім”я та виховання дітей, відпочинок та розваги. В наслідок статтєвого діморфізму людство поділено навпіл, тому функції жінок и чоловіків в кожній з цих сфер значно відрізняються або мають суттєві особливості. Разом з тим, такий статевий діморфізм зумовлює існування ще однієї сфери - взаємини чоловіків та жінок, той всесвіт почуттів, потягів, думок та дій по відношенню до якого звичайно використовують термін “інтимне життя”. На відміну від інших персоніфіковано-автономних функцій, статева діяльність це єдина “парна” фізіологічна функція, тобто така, що природньо відбувається не в одному організмі: її існування можливе тілька за участю двох особин - чоловіка і жінки. Сексологія, як міждисциплінарна галузь знань й вивчає інтимне життя в усіх його аспектах, що складають своєрідний трикутник з біолого-медичних, соціо-культурних та психолого-педагогічних досліджень. Вивчення сексуальності людини неможливе без інтегрування психологічних, соціальних, педагогічних, етико-моральних, антропологічних, біологічних, юридичних, етнографічних, гігієнічних, релігійних, культуральних та медичних досліджень.

Інтимне життя - це та сфера людського буття, що стосується будь-якої людини і в будь-якому віці, В дитинстві закладаються основні поняття про сексуальність чоловіка і жінки в їх поєднанні та розбіжностях; формуються статеве самовизнання, статево-рольова поведінка, психо-сексуальні орієнтації. Підліток відчуває вплив періоду юнацької гіперсексуальності та отримує перший досвід сексуального контакту з особою протилежної статі, цей досвід в подальшому житті буде зумовлювати гармонійність зрілої сексуальності. У кожної людини в будь-якому віці труднощі сучасного буття повсякчасно впливають на сексуальні функції - найбільш вразливі та чутливі з усіх інших, в наслідок чого зменшується працездатність, формуються невротичні стани, депресії та ін. Тобто сексуальні відносини стають своєрідним барометром глибини, змісту та ступіню напруги міжособистностних конфліктів Навіть в похилому та старечому віці сексуальність зберігає свій вплив на людину. В наслідок інволюційних процесів та пов”язаних з віком змін соціальних, професійних, сімейних та міжособистностних стосунків, відбувається складний процес сексуальної переадаптації, який супроводжується перебудовой цінностних орієнтацій особистості. В цей період бувають й хворобливі варіанти його перебігу - гіперсексуальність, розгальмування сексуального потягу, тощо.

Сексуальність людини дуже чутлива до дії не тільки біологічних та психологічних чинників, але й піддається впливу соціокультурального середовища. Здавна існуючі необгрунтовані упередження, забобони, хибні уявлення про “сексуальну норму” тощо, негативно впливають на сексуальну функцію жинок та чоловіків, формують різні сексуальні дискомфорти, дисгармонії та дисфункції.

Великою прогалиною в підготовці лікарів, в т.ч. сімейних, є відсутність інтегрованого викладання клінічної сексології. Відомості про сексуальність людини розпорошені по багатьох дисциплінах: урології, гінекології, ендокрінології, психіатрії та ін. Тільки починає формуватися нове направлення в медицині - андрологія.

Мета вибіркової дисципліни “Сексологія” надати мождивість студентам всіх факультетів медичних ВУЗів засвоїти основні поняття клінічної сексології та її термінологію; отримати знання про етапи формування сексуальності; про психофізіологічні основи жіночої і чоловічої сексуальності та її проявів в різні вікові періоди; навчити визначенню сексуальної конституції; проведенню сексологічних досліджень (анкетування, інтервью, сексологічне обстеження); ознайомити з принципами визначення сімейно-сексуальних дисгармоній, основними проявами сексуальних дискомфортів та дисфункцій, сексуальних збочень, сексуальних розладів у чоловіків та жінок, питань їх профілактики, лікування та корекції; навчити диференціювати сексуальні порушення від конституціональної та вікової “норми”. В свою чергу освідчені лікарі будуть сприяти зменшенню у населення інформаційного “вакуму” з цих питань, який на жаль досі має місце і заповнюється примітивними еротоманічними друкованими матеріалами. Програма розрахована на 36 годин, з яких 28 годин - лекції, 6 годин - семінарські заняття, 2 години - залік.

Викладання вибіркової дисципліни “Сексологія” для студентів всіх факультетів медичних ВУЗів доцільно здійснювати викладачам кафедр психіатрії, які пройшли фахову підготовку та спеціалізіцію з клінічної сексології та сексопатології.

1. ПРЕДМЕТ ТА ЗАДАЧІ КЛІНІЧНОЇ СЕКСОЛОГІЇ. ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ. ОРГАНІЗАЦІЯ СЕКСОЛОГІЧНОЇ СЛУЖБИ.

• 1.1 Предмет і задачі клінічної сексології:

1.1.1. Визначення понять: сексологія і сексопатологія

1.1.2. Зв”язки з іншими медичними дисциплінами

1.1.3. Три концепції сексопатології: редукціоністська, комплексна та системна

1.1.4. Моделі викладання клінічної сексології: некоординована, координована, інтегрована

• 1.2. Історія розвитку клінічної сексології (від прадавньої еротології до сучасних знань, від біолого-медичних до медико-психологічних концепцій)

1.2.1. Доісторичний період

1.2.2. Період спостережень та накопичення знань

1.2.3. Період параметричний

1.2.4. Сучасний період (період сексологічних знань)

1.2.5. Основні напрямки в сексології: локалізаціоністський, енциклопедичний, психоаналітичний

• 1.3 Організація сексологічної служби

1.3.1. Принципи підготовки та спеціалізації фахівців з сексології та сексопатології, напрямки їх діяльності (гінекологія, андрологія)

1.3.2. Відділення та кабінети сімейного (партнерського) лікарсько- психологічного консультування

1.3.3. Сексологічні кабінети в психоневрологічних диспансерах, клінічних лікарнях та інших медичних закладах

1.3.4. Консультативні центри сексології та андрології

1.3.5. Основні терміни, що використовуються в сексології та сексопатології.

1.3.6. Визначення поняття “сексуальне здоров"я”.

2. СТАТЬ ТА ЇЇ ДЕТЕРМІНАНТИ. ЕТАПИ ФОРМУВАННЯ СЕКСУАЛЬНОСТІ.

2.1. Пренатальний період. Основні принципи та механізми статевого дифференціювання. Визначення поняття “стать” (генетична, гонадна, гаметна, гормональна, морфологічна <або соматична, громадьска> акушерська, стать виховання)

2.2. Парапубертатний період (усвідомлення статевої належностї, початок формування статевого самоусвідомлення)

2.3. Препубертатний період (визначення статтєво-рольових установок, формування стереотипу статево-рольової поведінки)

2.4. Пубертатний період (початок етапу формування психосексуальних орієнтацій, тобто статевого потягу або лібідо):

• перша стадія: становлення платонічного компоненту статевого потягу, платонічне лібідо;
• друга стадія: формування еротичного компоненту статевого потягу, еротичне лібідо;
• третя стадія: початок формування сексуального компоненту статевого потягу, сексуальне лібідо

2.5. Перехідний період (завершення формування сексуального лібідо та сексуальних орієнтацій; формування “моделей” сексуальної поведінки, юнацька гіперсексуальність)

2.6. Період зрілої сексуальності (формування Умовно-Фізіологічного Ритму)

2.7. Інволюційний період (регрес лібідо, перебудова цінностних орієнтацій особистості)

2.8. Загальні закономірності психосексуального розвитку людини. Уявлення про фази.

2.9. Біологія сексуальної поведінки: від тварини до людини.

3. АНАТОМО-ФІЗІОЛОГІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТАТЕВОЇ СФЕРИ

3.1. Анатомія геніталій чоловіків (статеві залози, статеві шляхи, додаткові утворення, копулятивні органи)

3.2. Анатомія геніталій жінок (статеві залози, статеві шляхи, додаткові утворення, копулятивні органи)

3.3. Особливості васкулярізації геніталій жінок та чоловіків

3.4. Особливості іннервації геніталій, спінальний та церебральний рівні забезпечення сексуальних функцій

3.5. Специфічність нервового забезпечення статевих функцій. Поняття по генітальні та екстрагенітальні ерогенні зони.

4. ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ СЕКСУАЛЬНОСТІ

4.1.Еволюційні механізми,сексуальні біоритми, визначення поняття “сексуальні реакції”

4.2. Основні форми статевого життя людини:

4.2.1. Екстрагенітальні форми статевого життя (платонічна любов, танці, гейшизм)

4.2.2. Генітальні форми статевого життя:

• - сурогатні і вікарні (замісні) форми статевої активності (полюції, петтінг, мастурбація);
• - сурогатні форми coitus;
• - нормативний гетеросексуальний coitus;
• - орогенітальні (лябіогенітальні) контакти

4.3. Фізіологічні сексуальні реакції чоловіків (лібідо, ерекція, еякуляція, оргазм, полюції). Екстрагенітальні сексуальні реакції. Особливості ерогенних зон. Поняття про “фалоцентричний” тип сексуальності.

4.4. Фізіологічні сексуальні реакції жінок (лібідо, любрікація, тумесценція, оргазм). Особливості ерогенних зон (генітальних та екстрагенітальних). Екстрагенітальні сексуальні реакції. Поняття про “дифузний” тип сексуальності, взаємин жіночого оргазму та сатисфакції жінки. Мультіоргастичність та ії особливості. Класификація жіночого оргазму.

4.5. Стадії копулятивного циклу:

• Фізіологічні складові копулятівного циклу у чоловіка (нейрогуморальна, психічна, ерекційна, еякуляторна, рефрактерна)
• Особливостї копулятивного циклу у жінки

4.6. Поняття “норми” в клінічній сексології (фізіологічна, статистична, індивідуальна або функціональна, психологічна, партнерська, тощо)

4.7. Динаміка вікових змін сексуальних функцій у чоловіків (юнацька гіперсексуальність, феномен акселерації, мастурбація; сексуальні ексцеси, умовно-фізіологічний ритм, регрес лібідо)

4.8. Динаміка вікових змін статевих функцій у жінок (ретардація сексуального “пробудження”, залежність сексуальніх реакцій від стадій менструального циклу, вагітності та пологів, потенціальна мультіоргастичність).

4.9. Поняття про статеву конституцію чоловіків і жінок (шкала векторного визначення статевої конституції), сексуальна формула чоловіка і жинки (квантифікаційна шкала СФЖ та СФЧ).

4.10. Параметри coitus (тривалість, техніки, позиції)

5. ПСИХОСОЦІАЛЬНІ ТА ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ СЕКСУАЛЬНОСТІ

5.1. Сексуальність і культура (обряди, символи, забобони та упередження)

5.2. Сексуальність і виховання (вплив на формування сексуальності різних форм виховання в дошкільних закладах, в школі, в сім”ї).

5.3. Сексуальність і особистість. Складові особистого сексуального досвіду (спостереження в дитинстві за діями тварин, людей, література, кіно-, відео- та аудіоінформація, сексуальні контакти). Поведінка і уявлення. Співвідношення фемінних, маскулінних та андрогінних рис характера.

5.4. Поняття про сексуальну гармонію (системно-структурний аналіз сексуальної гармонії подружньої пари або сексуальних партнерів), її соціальний, психологічний, сімейно-психологічний, сексуально-поведінковий, психофизіологічний та фізіологічний компонети.

5.5. Сімейно-сексуальні дисгармонії (психологічні, сексуальні, змішані) та їх профілактика.

6. ОСНОВНІ СЕКСУАЛЬНІ РОЗЛАДИ У ЧОЛОВІКІВ І ЖІНОК

6.1. Терміни та поняття: сексуальний дискомфорт, сексуальна дисгармонія, сексуальна дисфункція; уявлення про порушення фаз копулятивного циклу.

6.2. Сексуальні розлади у чоловіків в залежності від порушень фаз копулятивного циклу (лібідо, спонтанні ерекції, адекватні ерекції, еякуляція, оргазм). Поняття “імпотенції”.

6.3. Сексуальні розлади у жінок (фрігідність, німфоманія, вагінізм)

6.4. Сексуальні відхилення у дітей та підлітків

6.5. Сексуальні розлади похилого та старечого віку

6.6. Сексуальні розлади при психічних захворюваннях

7. ПЕРВЕРЗІЇ ТА ДЕВІАЦІЇ

7.1. Поняття перверзій та девіацій. Етіологія та патогенез.

7.2. Клініка окремих форм перверзій та девіацій:

7.2.1. Порушення статевого самоусвідомлення (транссексуалізм)

7.2.2. Статево-рольові перверзії (садизм, мазохізм)

7.2.3. Порушення психосексуальних орієнтацій з заміщенням сексуального об”єкта (нарцисцизм, ексгібіціонізм, візіонізм, фетишизм, зоофілія, некрофілія)

7.2.4. Порушення психосексуальних орієнтацій за статтю об”єкта (гомосексуалізм)

8. ТЕРАПІЯ СЕКСУАЛЬНИХ РОЗЛАДІВ

1. Особливості роботи сексолога та сексопатолога з пацієнтами (лікарська етика та деонтологія).
2. Принцип “парності”.
3. Психотерапевтичні методики (раціональна та суггестивна психотерапія, гіпнотерапія, аутотренінг).
4. Модификації секс-терапі.
5. Фізіотерапевтичні методики (ЛВТ-терапія, хлоретилові блокади, рефлексотерапія)

9. САНІТАРНО-ПРОСВІТНИЦЬКА РОБОТА ЛІКАРЯ ЗАГАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ

1. Профілактика сексуальних розладів у жінок та чоловіків.
2. Консультативне інформування з питань сексуальності різних контингентів (підлітків та іх батьків, дорослих, вихователів, вчителів)

ОРІЄНТОВНИЙ ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЛЕКЦІЙ

1. Предмет і задачі клінічної сексології. Історія розвитку сексології та сексопатології .............. 2 год.
2. Організація сексологічної служби. Основні терміни, що використовуються в сексології та сексопатології. Визначення поняття "сексуальне здоров'я" ............................................................................... 2 год.
3. Стать та її детермінанти. Етапи формування сексуальності ..................................................... 2 год.
4. Анатомо-фізіологічні особливості статевої сфери чоловіка. Фізіологічні сексуальні реакції чоловіків …………...................................................................................................................................... 2 год.
5. Анатомо-фізіологічні особливості статевої сфери жінки. Фізіологічні сексуальні реакції жінок ................................................................................................................................................... 2 год.
6. Стадії копулятивного циклу ...................................................................................................... 2 год.
7. Основні форми статевого життя людини. Поняття “норми” в сексології (фізіологічна, статистична, індивідуальна або функціональна, психологічна, партнерська) ..................................................................... 2 год.
8. Динаміка вікових змін сексуальності. Особливості підліткової та геронтологічної сексології) ................................................................................................................................................... 2 год.
9. Психосоціальні та психологічні основи сексуальності ........................................................... 2 год.
10. Поняття про сексуальну гармонію, її соціальний, психологічний, сімейно-психологічний, сексуально-поведінковий, фізіологічний та психофізіологічний компоненти ........................ 2 год.
11. Сімейно-сексуальні дисгармонії (психологічні, сексуальні, змішані), їх причини та профілактика ................................................................................................................................................... 2 год.
12. Основні сексуальні розлади у чоловіків та жінок ..................................................................... 2 год.
13. Перверзії та девіації .................................................................................................................. 2 год.
14. Терапія сексуальних розладі .................................................................................................… 2 год.

ПЕРЕЛІК ЗНАНЬ, ЯКИМИ ПОВИНЕН ОВОЛОДІТИ СТУДЕНТ В ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ:

1. Історія розвитку сексології та сексопатології.
2. Основні терміни, що використовуються в сексології та сексопатології.
3. Організація сексологічної служби.
4. Основні принципи, механізми та етапи статевого диференціювання.
5. Етапи формування сексуальності людини.
6. Загальні закономірності психосексуального розвитку людини.
7. Біологія сексуальної поведінки.
8. Особливості анатомо-фізіологічного забезпечення статевої сфери чоловіків та жінок.
9. Фізіологічні сексуальні реакції чоловіків (генітальні та екстрагенітальні).
10. Фізіологічні сексуальні реакціі жінок (генітальні та екстрагенітальні).
11. Стадії копулятивного циклу.
12. Поняття “норми” в клінічній сексології (фізіологічна, статистична, індивідуальна або функціональна, психологічна, партнерська).
13. Поняття про статеву конституцію чоловіків та жінок.
14. Поняття про сексуальну гармонію, її соціальний, психологічний, сімейно-психологічний, сексуально-поведінковий, психофізіологічний та фізіологічний компоненти.
15. Терміни та поняття: сексуальний дискомфорт, сексуальна дисгармонія, сексуальна дисфункція. Уявлення про порушення фаз копулятивного циклу.
16. Основні сексуальні розлади у чоловіків та жінок.
17. Поняття перверзій та девіацій.
18. Принципи та основні методи терапії сексуальних розладів.

ПЕРЕЛІК ПРАКТИЧНИХ НАВИЧОК, ЯКИМИ ПОВИНЕН ОВОЛОДІТИ СТУДЕНТ В ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ:

1. Провести попередній етап сексологічного дослідження чоловіка або жінки.
2. Провести сексологічне анкетування.
3. Провести сексологічне інтерв”ю.
4. Визначити статеву конституцію чоловіка за відповідною “Шкалою векторного визначення ...”.
5. Визначити статеву конституцію жінки за відповідною “Шкалою векторного визнначення...”.
6. Провести розрахунок та аналіз сексуальної формули чоловіка за відповідною “Квантификаціонною шкалою СФЧ”.
7. Провести розрахунок та аналіз сексуальної формули жінки за відповідною “Квантифікаціонною шкалою СФЖ”.
8. Провести системно-структурний аналіз сексуальної гармонії подружньої та партнерської пари.

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

1. Форель А. Половой вопрос. Под ред. В. М. Бехтерева. СПб.: изд-во “Освобождение”, 1910. - тт. 1-2 Классический труд по сексологии.
2. Имелинский К. Психогигиена половой жизни. М., “Медицина”, 1972, 256 с.
3. Статеві розлади. Под ред. Й.М.Аптера, Київ, “Здоров”я”, 1974, 376 с.
4. Общая сексопатология. Руководство для врачей. Под ред. Г.С.ВАСИЛЬЧЕНКО, М.,”Медицина”, 1977, 488 с.
5. Частная сексопатология. Под ред. Г.С.ВАСИЛЬЧЕНКО, М.,”Медицина”, 1983, т.1, 350 с., т. 2, 304 с.
6. Имелинский К. Сексология и сексопатология. М., “Медицина”, 1986, 242 с.
7. Вагнер Г., Грин Р. Импотенция. М., “Медицина”, 1985, 240 с.
8. Свядощ А.М. Женская сексопатология. М., “Медицина”, 1988, 176 с; ил.
9. Здравомыслов В.И. с соавт. Функциональная женская сексопатология. Алма-Ата “Казахстан”, 1985, 272 с.
10. Кон И.С. Введение в сексологию. М., “Медицина”, 1988, 320 с.
11. Сексопатология: Справочник. Под ред. Г. С. Васильченко. М.: Медицина, 1990. - 576 с.
12. Буртянский Д.Л. с соавт. Медицинская сексология. Саратов, Изд-во Сарат.ун- та, 1990, 272 с.
13. Сексология. Энциклопедический справочник. Минск “БЭ”, 1993, 351 с.: ил.
14. Р.Крафт-Эбинг. Половая психопатия. Пер.с нем. М.: Республика.1996, 591с
15. Кон И.С. "Вкус запретного плода: сексология для всех". М. "Семья и школа", 1997. -464с
16. Аномальное сексуальное поведение. Под ред. А. А. Ткаченко. М.: РИО ГНЦСиСП им. В. П. Сербского, 1997. - 426 с.
17. Мастерс У., Джонсон В., Колодни Р. Основы сексологии. М.: Мир, 1998.-692с.
18. Гери Ф. Келли. Основы современной сексологии. "Питер", 2000.-889с.

Рубрикатор

Профессиональная консультация и помощь -это реально! Любые ваши вопросы по проблемам и состояниям, перечисленным в Рубрикаторе, Вы можете изложить 1) лично, 2) электронной почтой , 3) по телефону или 4) сообщить на автоответчик свой запрос и номер своего контактного телефона. В последнем случае желательно указать удобное для ответного звонка время. По своему усмотрению Вы используете в запросе псевдоним, реальное имя или обращаетесь анонимно. В любом из перечисленных вариантов с учетом Ваших пожеланий и медико-психологических показаний с Вами согласовываются такие формы решения имеющихся проблем: ---медико-психологическое содействие *срочная (в пределах ближайших суток) консультация и (помощь) на дому, в лечебном учреждении или ином обусловленном месте; ---**предварительно согласованные по времени и месту плановые консультации, психологическая коррекция или медицинская помощь; --- длительное наблюдение (патронаж) и ***периодическое консультирование или медико-психологическое содействие конкретной персоне или всей семье; --- ****даже однократное обращение к специалисту дает Вам возможность в дальнейшем авансировать время периодического телефонного общения или получать экстренную консультативную помощь психотерапевта по телефону! Ведь в жизни часто возникают ситуации, когда необходимо высказать наболевшее, услышать слова сочувствия и поддержки, получить аналитическую оценку проблемы или дельный совет профессионала. Ваши запросы излагаются в произвольной, удобной для Вас форме. Например, можно указать номер позиции в Директории направление решения Вашего запроса, используя и желательное (на Ваш взгляд) такие аббревиатуры (сокращения): психотерапия (ПХТ), психиатрия (ПХ), психология (ПС), психоанализ (ПА), сексология (С) или их сочетания (например - 3.1.2. ПХТ+С или 4.1 ПА+ПХТ)

контактные телефоны:(044) 468-3554 ( 9:00-21:00 + автоответчик ); (067) 2097455

• Психиатрия
• Психотерапия и медицинская психология
• Сексология и сексопатология
• Эпилептология
• Рубрикатор
• Тайм-аут

На главную страницу